“Та встане мати в тиші на світанку,
Вклониться сонцю, витре сльозу з очей.
Вона несе свій біль, як сповідь, як ранку
Святе проміння серед темних ночей.
Схиліть голови перед матір’ю воїна,
Що виростила сокола й світ зберегла.
Вона — земля, що горить, та не скорена,
Вона — початок і вічність жива.”
Учні Керницького НВК І-ІІІСТ під час вступу на фестивалі “Сурми звитяги” поділилися тим, що відчуває мама , яка леліяла, ростила, надіялася …,але страшна біда “війна” забрала у неї найдорожче , рідне серце…💔
Нехай всі сини України 💙💛 приходять до своїх матерів живими, з добрими звістками.
СЛАВА УКРАЇНІ!🇺🇦
ГЕРОЯМ СЛАВА!💙💛
